Собрались как-то буквы за столом и стали решать, кто из них главная. Стол был большой, чтобы все 33 буквы поместились, и круглый, чтобы никакая буква во главе столе сесть не смогла.
Буква А сказала:
- Я самая главная буква в алфавите, потому что я стою на первом месте.
- Подумаешь «первая», - возразила буква Я. – Я хоть и в конце алфавита стою, но уж никак не худшая. Наоборот, я считаю себя особенной буквой. Сами посудите – на письме пишется одна буква «я», а слышится две – «йа».
- Нашла чем удивить, - усмехнулась буква Й. – Если кого и считать особенными буквами, так это меня с сестрицей. Ведь мы с буквой И близнецы! Нас только маленький завиток отличает.
- Ишь, какие шустрые, - прошепелявила буква Ш. – Вы не единственные двойняшки в алфавите. Нас с буквой Щ тоже лишь маленький завиток отличает.
- А нас лишь две маленькие точечки, - пропели хором сестрицы Е и Ё.
И закипел спор. Каждая буква старалась перекричать другую и доказать, что именно она особенная и достойна звания «Главной буквы» алфавита.
Лишь одна буква О тихонько сидела и, округлив глаза, смотрела на спорящих сестриц.
- А ты чего молчишь? – спросили её. – Или в тебе нет ничего особенного, и поэтому ты не претендуешь на звание «главной» буквы.
- Просто я не люблю споров, - ответила буква О. - Я стараюсь избегать конфликты и сглаживаю любую спорную ситуацию. Недаром у меня даже форма такая – круглая. У меня, в отличие от вас, нет ни одного угла, поэтому я не могу и не хочу никого ранить. Да и зачем нам спорить? Ведь мы родные сестрицы, каждая из нас особенная, и все мы в равной степени важны и нужны. Если убрать хоть одну из нас, то и весь алфавит распадется. И тогда люди не смогут читать и писать.
- А ведь она права! – сказала буква А.
- Я полностью согласна! – поддержала ее буква Я.
- И я. И я. И мы! – послышалось со всех сторон.
- Вот и здорово! – обрадовалась буква О. – Давайте лучше чай пить, с баранками.
Она поставила на стол блюдо с сушками, которые по форме напоминали ее саму. Тут же появились самовар и чашки. Прихлебывая горячий чай, буквы-сестрицы весело болтали и смеялись.
И с тех пор ни одна из букв не считает себя важнее других.
Тихонова Марина,
Симферополь
Дай, Бог, мне тему для стиха,
Чтобы уверенной рукою
Ложилась за строкой строка,
Что мне подарена Тобою.
Слова, Господь, мне подбери,
Чтобы за сердце задевали,
Людей к Иисусу бы вели,
Глаза на Бога открывали.
Люблю Господа и стараюсь жить так, как Он учит.
Мой девиз: В главноем - единство, во второстепенном - свобода, во всем - любовь!
Член Союза христианских писателей Украины
Любое копирование и распространение работ ТОЛЬКО с
письменного согласования с автором.
Сборник рассказов "Выход есть!" и "Алешкины истории" можно заказать по удобным вам адресам: http://www.bible.org.ru/page.php?id=9
Также вышел сборник рассказов "Открытыми глазами"
В 2014 г. вышли "Сказки старого пруда"
СЛАВА БОГУ!!!
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
Свидетельство : Что значит Господин всего? - Наталия Минаева Я знаю, что нелегко радоваться жизни, когда вам нужны тысячи и более. Но Бог не сможет ничего сделать, если мы не уберем завесу из нашего разума, чтобы увидеть Его ответ в Его Слове. Простая детская вера Богу. Он поднимает нас все выше и выше в нашем доверии Ему.
